- невмотивований
- неумотиво́ваний, -а, -е.Який не має доводів, обґрунтування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невмотивований — прикметник … Орфографічний словник української мови
невмотивованість — неумотиво/ваність ності, ж. Абстр. ім. до невмотивований, неумотивований … Український тлумачний словник
невмотивовано — неумотиво/вано. Присл. до невмотивований, неумотивований … Український тлумачний словник
неумотивований — див. невмотивований … Український тлумачний словник
фанаберія — ї, ж., розм. 1) Недоречна гордість; пиха, чванливість. 2) Безглуздий, невмотивований учинок; примха, дивацтво … Український тлумачний словник